ВИХОВНИЙ ЗАХІД "ХРЕСНА ДОРОГА"

Життєвий шлях кожної людини – це є своєрідна Голгофа, яку вона має пройти. Пройти всі випробування достойно, щоб могти називатися дитиною Божою.

Сьогодні і вся наша Україна, проходить свій нелегкий шлях, щоб воскреснути…

Тож довірмо цю важку, ситуацію в Україні в Божі руки, попросімо у Нього пробачення за гріхи свого народу і свої особисті, пробачмо і ми нашим ворогам і молімось, щоб Господь поселив любов у їхні серця, викорінив з них зло, пробудив їхню совість. Визнаймо нашу немічність і те, що не можемо тільки власними силами змінити долю нашої країни. Ми потребуємо Його. Просімо допомоги та заступництва у Богородиці та нашого Спасителя.

Напередодні Великодніх свят у Семенівській ЗОШ І – ІІІ ст. відбулася Хресна дорога. Її підготували:  Антонів З. Р. – вчитель християнської етики, Онишко І. М. – вчитель музичного та заступник директора з виховної роботи — Бердей О. І. з учнями школи. Діти серцем і душею відчували муки Христові. Їх співчуття Ісусові були виражені на обличчях і в голосах, які звучали з великим сумом, що дуже впливало на почуття всіх присутніх.

Учасники свята мали змогу віртуально подорожувати Єрусалимом. Вони пройшли хресну дорогу, по якій ішов колись і наш Спаситель, несучи важкий хрест. Хресна Дорога Ісуса простягалася від місця, на якому його було засуджено аж до Голгофи – місця розп’яття. На ній є 14 стацій, перших 9 стоянь знаходяться на вулицях Єрусалиму, а 5 інших – у Храмі Воскресіння Христового, який настільки великий, що покриває і гору Голгофу і печеру, в яку колись поклали тіло Ісуса. Ця печера називається Гробом Господнім.

Даний захід змушує задуматися нас над нашим життям, як дорослих так і малих дітей.

                                                       Вчитель християнської етики Антонів З. Р.

Неочікувано повернулася зима.

У суботу до нашого села прилетіло 15 лелек.

Птахи зупинилися на луках біля річки Ставчанки. Небайдужі мешканці навколишніх сіл Милошовичі та Семенівки організували місце для їхнього комфортного перебування:настелили соломи, сіна, принесли харчі. Лелеки полюбляють рибу, м'ясо, не відмовляються від вареної картоплі, а зерно споживають неохоче. До порятунку долучилися й учні Семенівської школи, організували збір коштів. Придбали рибу та м'ясо. Систематично відвідують місце їхнього перебування і підгодовують птахів.

          Учні школи хочуть подякувати всім, хто допомагає лелекам вижити в складних погодних умовах.

                                                             Вчитель біології Мороз Р. П.