Шкільне життя

Зустріч з героєм.
Україна - єдина країна,
Не шматуйте її, не трясіть.
Ми не Захід і Схід, ми - родина.
Ми не Північ і Південь, ми - рід.

Ми вшановуємо памꞌять героїв Крут, Січових Стрільців, воїнів УПА, які колись захищали рідні терени від ворожих  нападників.Сьогодні ми стали сучасниками ще однієї трагічної сторінки нашої історії.
На Сході України тривають запеклі бої за рідну землю.Наші сини, брати, чоловіки, батьки гинуть у цій нерівній боротьбі.Українці з почестями зустрічають тих героїв, що повертаються на ротацію у свої домівки. І з глибоким сумом, прихиливши коліна, тих, хто загинув у цій боротьбі.
Ще дуже молодий, але вже побував у пеклі війни наш односельчанин Фарасей Юрій. Нещодавно у стінах Семенівської школи відбулася зустріч з воїном.
Юрій - випускник Семенівської ЗОШ І-ІІІ ст. У минулому - спортсмен, навчався у Львівському училищі фізичної культури. Неодноразовий призер спортивних змагань, а у 2009 році став чемпіоном України з каноє серед юніорів. Можливо, саме спортивне минуле допомогло юнакові загартувати дух і вистояти у цій війні. Юрій у березні 2013 року пішов на контрактну службу до війська. А вже через рік був на сході і захищав країну.
         На зустрічі Юрій розповідав про будні українського солдата, про події , свідком і учасником яких він був. А коли учні запитали про те, які думки були у солдат у важкі хвилини, він відповів:
- Вони справжні патріоти своєї країни. Ніколи не було і думки відступити чи втекти  з поля бою, адже Україна у нас одна .
          Юрій розповідав, що коли були в оточені, було дуже важко: не було їжі, води. Саме в такий час на допомогу приходили волонтери.  Але найприємнішим для нього була допомога з рідного села - пакунок з продуктами від родини і семенівчан. Там не було чогось надзвичайного - продукти та речі. Але те, що це з рідного села, зігрівало душу.
Найважче далася Юрію розповідь про перебування в  полоні. Він не вдавався в деталі, хоча і те, що розповів, шокувало, бо дні в полоні були важкими. За словами Юрка, він був вяꞌзнем " 118 днів і до обіду". Там рахував кожну хвилину до визволення, хоч інколи, зізнався, і втрачав надію. Надзвичайною і найпершою підтримкою для сина у ці дні була мама. Пані Тетяна зустрічалася з багатьма людьми, стукала не в одні двері, щоб домогтися визволення сина. І ось, нарешті, він повернувся. Усі односельчани вболівали за долю хлопця, і щиро тішилися  його поверненню у Семенівку.
З хвилюванням і слізьми на очах діти слухали героя. Вчителі і учні захоплювались силою духу воїна, його витривалістю і патріотизмом. На завершення зустрічі ми попросили щось побажати учням і ось слова Юрія:
- Вчіться , бо я тепер зрозумів, що навчання - це дуже важливо. Також хочу вступати до вузу. Цінуйте кожен мирний день, хвилини, проведені з рідними. Будьте патріотами своєї держави.
Сподіваємося, що Юрко буде частим гостем у наші школі. Саме такі зустрічі допомагають зрозуміти, що у житті є важливим.

Учнівський парламент
Семенівської ЗОШ І-ІІІ ст.

1 коментар: