пʼятниця, 24 листопада 2017 р.

Прости нас, пам’яте, прости...

Прости нас, пам’яте, прости...
Третій тиждень листопада кожного року в нашій країні – поминальний по жертвах імперських насильств над українцями, в тому числі і Голодомору 1932 – 1933 рр., який виявився найстрашнішим серед трьох Голодоморів ХХ ст. За різними даними загинуло близько 9 млн. осіб, що хвилини помирало 17 чоловік.
Національна пам'ять формує національну свідомість. Без національної пам’яті немає майбутнього нації. Задля збереження та вшанування пам’яті невинно убієнних українських селян як і кожного року в Семенівській ЗОШ І — ІІІ ст. пройшов виступ-реквієм «Прости нас, пам’яте, прости!», який підготували учні 11 класу під керівництвом учителя історії Бучковської Т. В.
Учні намагалися донести своїм виступом увесь трагізм цих страшних подій в Україні. Запалили свічу пам′яті і разом з усім учнівським та вчительським колективом школи помолилися за невинно убієнних.
Тож схилімося в скорботному доземному уклоні перед пам'яттю жертв страшного Голодомору і нехай мертві не судять нас живих за чертствість душ. І нехай навіть запізнілими дзвонами, але покличемо мільйони людських душ, щоб вписати їх в історію пам'яті. Бо пам'ять — нескінченна книга, у якій записано все: і життя людини і життя країни.

25 листопада в день памяті кожен свідомий українець, запалить на підвіконні свою свічку памяті, щоб її бачили зорі – душі померлих...




Мова - багатство моє!

Мова - багатство моє!
 У Семенівській ЗОШ І — ІІІ ст. відбулося свято мови “Я слова рідного нікому не віддам!”, яке підготувала вчитель української мови та літератури Хом'як О. Й. З учнями 5-го та 11-го класів.
Найбільшим винаходом людства було письмо. Школярі розповідали про етапи його розвитку у різних народів, українців зокрема, які користуються слов'янським письмом, побудованим на основі кирилиці.
Перші старі літописи (“Повість временних літ” монаха Нестора), найцінніші пам'ятки літератури (“Слово о полку Ігоревім”, “Остромирове Євангеліє”) збереглися лише в копіях або переробках.
На святі учні згадали і про Тараса Шевченка — основоположники української літературної мови, і про Івана Котляревського — її зачинателя.
Мова — це показник культури людини. На жаль, сьогодні є небагато людей, які досконало володіють рідною мовою. Про це сказано в усмішках Павла Глазового, які прозвучали на вступі.


Сила слова безмежна. На завершення свято 5-класники емоційно і піднесено продекламували вірші, в яких висловили своє захоплення красою і багатством рідної мови.